- кульмінувати
- -у́є, недок. і док.1) астр. Проходити через небесний меридіан (про світило).2) перен. Досягати найвищого напруження, піднесення у розвитку чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кульмінувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
кульмінуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до кульмінувати … Український тлумачний словник